Секвоя

Секвойя (Sequoia) є воістину унікальним феноменом рослинного світу. Стовбур цього представника сімейства таксодієвих (Taxodiaceae) має 6 – 11 метрів у діаметрі і досягає 110 метрів у висоту. Ще цікавіший факт про тривалість життя дерева. У Родвуодському заповіднику збереглася секвоя, яку індіанці використовували як вишку для спостереження і розведення сигнальних багать. Вік її – 5000 років і не дивлячись на такий солідний вік, вона продовжує рости!
Росте секвойя на Тихоокеанському узбережжі Північної Америки, в лісах Каліфорнії і Південного Орегону. Правда, вчені багатьох країн стверджують, що в далекі геологічні періоди це незвичайна рослина була поширена майже по всій північній півкулі, аж до острова Шпіцберген. Назву свою секвойя отримала на честь вождя індіанського племені черокі Sequoyah – автора складової азбуки і першого народного просвітителя.
Ця хвойна ядрова порода має тверду, стійку до гниття деревину, яка застосовується у виробництві меблів, шпал, вагонів, телеграфних стовпів, підводних споруд, черепиці та паперу. За властивий їй червонувато – коричневий колір, секвою називають ще і «червоним деревом». Завдяки відсутності запаху, її деревина ідеально підходить для виготовлення ящиків та коробів для зберігання сигар та тютюну, а також бочок, в яких можна тримати мед.
Секвойя відрізняється дуже швидким зростанням, і їй зовсім не шкодять паразити. Деревина цього дерева містить фітонциди, які відлякують численних шкідливих комах і тримають їх на значній відстані. Вражає і життєздатність цього дерева, завдяки якій воно поновлюється пагонами від пнів. Цей факт вельми дивує вчених, бо такий спосіб «продовження роду» не характерний для більшості представників класу хвойних.
Є маса цікавих фактів про цю дивовижну дерева. Підраховано, що загальна вага деревини однієї секвої може перевищувати 1000 тонн, і для її перевезення знадобиться склад з 60 вагонів. Гігантськими розмірами дерева поспішив скористатися один заповзятливий американець, який у старому стовбурі однієї такої секвої, влаштував ресторанчик на 50 відвідувачів. У стовбурі іншого поваленого дерева він спорудив гараж, щоб відвідувачам було де припаркувати авто. А в Національному парку Секвойя, в Каліфорнії, є автомобільний тунель «Tunnel Log», зроблений в стовбурі впав під час бурі велетня.

  

Відкрито найбільшу сонячну електростанцію в Україні і одну з найбільших в Європі 

У Нікопольському районі Січеславської області почала діяти найбільша в Україні і одна з найбільших у Європі сонячних електростанцій потужністю в 246 МВт.

Очікується, що станція буде щорічно виробляти до 290 млн кВт-год електроенергії, що може забезпечувати електроенергією близько 100 тис. домогосподарств. Станція також дозволить скоротити викиди діоксиду вуглецю більше, ніж на 300 тис. тонн на рік.
Будівництвом станції займалася китайська компанія China Machinery Engineering Corporation.

Вчора науковці NASA надіслали марсоходу останній пакет даних, проте так і не отримали відповіді від «Opportunity». Цим завершилася місія, що почалася 25-го січня 2004 року та протривала 5352 соли, замість запланованих 92,5.

Дякуємо за службу людству, Opportunity

Фізико-географічне районування України

                

  Між географічною оболонкою, як планетарним природним комплексом, і географічними ландшафтами, як її найменшими частинами, існує система регіональних природно-територіальних комплексів. Вони займають різні за величиною території. Одне із завдань фізичної географії — виявлення їх, визначення меж, вивчення і картографування, тобто фізико-географічне (або природне) районування.

Розглядаючи компоненти та чинники розвитку ПТК, ви, напевно, помітили, що одні з них є зональними, а інші незональними. До зональних належать ті, які поширені на земній поверхні відповідно до закономірностей географічної (широтної) зональності, тобто смугами, що змінюють одна одну від екватора до полюсів. Зонально змінюються кількість сонячної радіації, розподіл тепла і вологи, грунтово-рослинний покрив. Незональними, або азональними, є ті чинники та компоненти ПТК, розміщення яких не залежить від географічної зональності. Це насамперед тектонічна будова та рельєф, а також деякі кліматичні особливості. Відповідно до цього регіональні природно-територіальні комплекси, які є одиницями фізико-географічного районування, також поділяються на зональні та азональні.

Отже, зональні ПТК— це природні комплекси, що утворилися в результаті широтного вияву природних процесів і явищ. До них належать географічні пояси, природні зони і природні підзони. Найбільшими азональними ПТК є природні комплекси материків та океанів, а в їх межах — відповідно фізико-географічні країни і природно-аквальні комплекси морів.

Фізико-географічне районування України. Географічні пояси — це найбільші  зональні частини географічної оболонки, їх виділяють насамперед за кількістю надходження сонячної радіації та особливостями циркуляції повітряних мас. Україна повністю розташована в межах помірного поясу Північної півкулі і лише на південному схилі Кримських гір та південному узбережжі Криму природні умови мають ознаки субтропічного поясу.

Внаслідок відмінностей у розподілі тепла і вологи в межах поясу формуються природні зони з притаманними їм кліматом, ґрунтами, рослинністю і тваринним світом. В Україні — це лісова, лісостепова і степова зони. Звичайно, такі природні зони характерні лише для рівнинної частини країни, де чітко проявляється широтна зональність. У горах їх немає: там взаємодія природних компонентів відбувається згідно із закономірностями висотної поясності, тобто в смугах, що змінюють одна одну з висотою.

У межах природних зон часто спостерігаються значні відмінності у зволоженні територій та надходженні на них тепла. Це спричиняє різноманітність ґрунтово-рослинного покриву, а тому природні зони можуть поділятися на підзони. В Україні такий поділ мають лісова й степова зони. У лісовій зоні виділяють підзони широколистих лісів і мішаних лісів, а в степовій — північностепову, середньостепову і південностепову підзони.

Фізико-географічні країни - це ПТК, сформовані в межах великих тектонічних структур (платформ, складчастих споруд), яким відповідають великі одиниці рельєфу (рівнини, гірські системи). Атому фізико-географічні країни поділяють на рівнинні та гірські. Україна знаходиться у межах трьох фізико-географічних країн: Східноєвропейської рівнини (її південно-західної частини), Карпатської гірської (її середньої частини) і Кримських гір. На півдні територія України виходить до природно-аквальних комплексів Чорного та Азовського морів.

Меншими азональними одиницями фізико-географічного районування на материку є фізико-географічні краї (або провінції), області та райони. Фізико-географічний край — це частина природної зони чи підзони в межах рівнинної країни або ж безпосередня частина гірської країни. Основними причинами виділення країв є неоднорідність геологічної будови та рельєфу, а також віддаленість території від океанів, що зумовлює зміну континентальності клімату. Наприклад, у лісостеповій зоні виділяють три фізико-географічні краї: Дністровсько-Дніпровський (у межах частин Подільської і Придніпровської височин, що приурочені до Українського щита), Лівобережно-Дніпровський (на Придніпровській низовині) та Східноукраїнський (відповідає схилам Середньоруської височини). Кілька фізико-географічних країв виділяють також у степовій зоні та її підзонах. Натомість кожна з двох підзон лісової зони являє собою великий фізико-географічний край: підзона мішаних лісів - Українське Полісся, підзона широколистих лісів - Західноукраїнський край. Гірські країни також представлені в Україні одним фізико-географічним краєм кожна. Усього в Україні виділяють 14 країв.

У межах кожного краю є свої відмінності у природних умовах, пов'язані з неоднаковою геологічною та геоморфологічною будовою територій. Це є причиною виділення ПТК нижчого рангу - фізико-географічних областей і фізико-географічних районів. Так, Західноукраїнський широколистолісовий край поділяють на п'ять фізико-географічних областей, а Західноподільська височинна область цього краю — на шість фізико-географічних районів. Кожен з районів має властиві для нього ландшафти.

Вивченням ландшафтів і фізико-географічним районуванням територій займається така галузь фізичної географії, як ландшафтознавство.

Запам'ятайте

Фізико-географічне районування - це виявлення, визначення меж, вивчення і картографування регіональних природно-територіальних комплексів різної величини.

Україна знаходиться в межах трьох великих азональних ПТК - фізико-географічних країн (Східноєвропейської рівнини, Карпатської гірської та Кримських гір). На її рівнинній частині розрізняють три великі зональні ПТК - природні зони: лісову, лісостепову і степову.